Установка твердопаливних котлів
Сучасна побутова опалювальна техніка орієнтована переважно на використання як енергоносія газу, рідкого палива та електрики. Тверде паливо найменш зручне для споживача, в основному - через необхідность періодично завантажувати топку та видаляти золу, а також вирішувати питання доставки та зберігання палива, утилізації шлаків. Проте у більшості випадках (наприклад, при проблемах з поданням газу або електроенергії) монтаж твердопаливного котла є найбільш доцільним. Важлива перевага установки твердопаливних котлів - їх незалежність, що дозволяє створити повністю автономну опалювальну систему.
Існують як універсальні моделі, так і сконструйовані для спалювання палива певного типу (при роботі на ньому досягається найбільший ККД, наприклад котли DAKON(Buderus) DOR D сконструйовані для роботи на дровах).
Універсальні котли припускають наявність не лише паливневої камери для спалювання твердого палива, але і можливість під'єднування газового або рідкопаливного пальника. Такі котли особливо зручні, наприклад, при подальшому підведення газу або нестійкому постачанні споживача рідким паливом (наприклад котли DAKON(Buderus) FB).
Відмітимо також, що на ринку представлені котли, що працюють на твердому паливі, газоподібному і рідкому паливі, оснащені ТЕНами (нприклад котли СТС Trio).
Окрім традиційних твердопаливних котлів встановлюють піролізні (газогенераторні) котли, що відрізняються порівняно високим (до 85 %) ККД і простотою регулювання потужності. У таких котлах спалюються не самі дрова, а синтез-газ, що виділяється при їх розкладанні під дією високої температури. Перевагою цього процесу, зокрема, являється майже повна відсутність викидів часток золи з димовими газами котла та довший час горіння котла (до 8-12 годин при одному завантаженні). До недоліків піролізних котлів можна віднести їх залежність від електрики і значно більш високу (в порівнянні з традиційними твердопаливними котлами) вартість.